Стан молочного сектору України: реалії війни та перспективи відновлення

Молочна індустрія України переживає безпрецедентний період трансформацій в умовах повномасштабної війни. Окрім традиційних економічних викликів, галузь стикається з наслідками бойових дій, руйнуванням інфраструктури, втратою територій та робочої сили, що вимагає кардинально нових підходів до забезпечення стабільності та розвитку.

Ключове питання: Чи зможе українська молочна промисловість не лише вижити в умовах війни, але й знайти шляхи для відновлення та зростання?

Загальний огляд молочного виробництва в Україні в умовах війни

За даними Державної служби статистики України, у 2024 році виробництво молока в Україні склало приблизно 9,2 млн тонн, що на 5,2% менше порівняно з попереднім роком і на 18,4% менше від довоєнного рівня 2021 року. Ця негативна динаміка безпосередньо пов’язана з наслідками російської агресії.

Згідно з дослідженням Центру економічного відновлення, молочна галузь України втратила близько 22% виробничих потужностей через бойові дії та окупацію територій.

Вплив війни на структуру виробництва

Молочний сектор України в умовах війни характеризується наступною структурою:

• 76% молока виробляється домогосподарствами (збільшення частки на 4% порівняно з довоєнним періодом)
• 24% – сільськогосподарськими підприємствами

Збільшення частки домогосподарств у структурі виробництва відображає тенденцію до “натуралізації” економіки в умовах кризи, коли малі виробники демонструють більшу стійкість.

Воєнні виклики молочної галузі України

📌 Втрата територій та виробничих потужностей

За оцінками Міністерства аграрної політики, близько 14% молочних ферм опинилися на тимчасово окупованих територіях, ще 9% зазнали пошкоджень внаслідок бойових дій. Особливо постраждали господарства у Харківській, Запорізькій, Херсонській та Донецькій областях.

📌 Дефіцит робочої сили та кваліфікованих кадрів

Згідно з дослідженням Асоціації виробників молока України, галузь втратила до 30% кваліфікованих працівників через:

• Мобілізацію чоловіків (15-18% довоєнного кадрового складу)
• Внутрішнє переміщення (8-10%)
• Міграцію за кордон (6-7%)

Це створює критичне навантаження на існуючий персонал та знижує ефективність виробництва, особливо в сезони пікового навантаження.

📌 Проблеми з енергопостачанням

Постійні відключення електроенергії внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру створюють значні ризики для молочної галузі:

• Порушення холодильного ланцюга (критично для збереження якості молочної сировини)
• Збої у роботі доїльного обладнання
• Додаткові витрати на резервні джерела живлення

За даними УКАБ, витрати молочних ферм на забезпечення безперебійного енергопостачання зросли в середньому на 28-35%.

📌 Логістичні проблеми та заміновані території

Значна частина сільськогосподарських угідь, раніше використовуваних для вирощування кормів, залишається замінованою. За оцінками Міністерства аграрної політики, близько 5 млн га сільгоспугідь потребують розмінування.

Крім того, порушення логістичних ланцюгів призвело до:

• Збільшення часу доставки сировини на 40-60%
• Зростання транспортних витрат на 50-70%
• Ускладнення експортних операцій через обмежену пропускну здатність західних кордонів

Адаптація бізнесу до умов війни

Молочні підприємства України демонструють неймовірну стійкість та здатність до адаптації в надскладних умовах. Згідно з дослідженням Центру економічного відновлення, 83% діючих молочних підприємств впровадили наступні антикризові заходи]:

1️⃣ Енергетична автономність – 64% підприємств інвестували у генератори та альтернативні джерела енергії.

2️⃣ Релокація – 18% компаній частково або повністю перемістили виробництво у безпечніші регіони.

3️⃣ Диверсифікація постачальників – 72% підприємств розширили мережу постачальників сировини для мінімізації ризиків.

4️⃣ Цифровізація та автоматизація – 47% компаній прискорили впровадження автоматизованих систем для компенсації нестачі персоналу.

5️⃣ Скорочення асортименту – 56% виробників оптимізували продуктові лінійки, зосередившись на найбільш рентабельних категоріях.

Безлактозна молочна продукція: стабільність у кризу

Незважаючи на загальний спад у молочній галузі, сегмент безлактозної продукції демонструє відносну стабільність. За даними Nielsen, ринок безлактозних продуктів в Україні зріс на 8% у 2024 році, що значно нижче довоєнних 15-20%, але все ж демонструє позитивну динаміку.

Особливості ринку безлактозної продукції у воєнний час:

1. Зміна структури попиту – Споживачі віддають перевагу продуктам тривалого зберігання (UHT-молоко, сухе безлактозне молоко).
2. Цінова чутливість – Частка споживачів, готових платити преміальну ціну за безлактозні продукти, скоротилася з 78% до 52%.
3. Імпортозаміщення – Частка українських виробників на ринку безлактозної продукції зросла з 65% до 72%.

📌 Основний виклик: Підтримання стабільності виробництва в умовах енергетичної кризи та забезпечення доступності спеціалізованої продукції для споживачів з обмеженим бюджетом.

Рослинне молоко та продукти: антикризова альтернатива

Ринок рослинного молока виявився одним із найбільш стійких сегментів харчової промисловості в умовах війни. За даними Euromonitor International, в 2024 році обсяг ринку рослинних альтернатив молочної продукції в Україні досяг приблизно 960 млн грн, показавши зростання на 28% порівняно з попереднім роком.

Причини стійкості сегменту рослинних альтернатив:

1. Енергоефективність виробництва – Виробництво рослинного молока споживає на 30-50% менше електроенергії порівняно з традиційним молочним виробництвом.
2. Тривалий термін зберігання – Більшість рослинних альтернатив не потребують холодильного ланцюга, що критично важливо в умовах енергетичної кризи.
3. Гнучкість логістики – Можливість транспортування без спеціальних умов спрощує доставку продукції в умовах логістичних обмежень.

Структура ринку рослинного молока в умовах війни:

• Вівсяне молоко (42%)
• Соєве молоко (28%)
• Мигдальне молоко (18%)
• Інші види (кокосове, рисове, горіхове) (12%) 

📌 Цікавий факт: Під час найгостріших періодів енергетичної кризи (зима 2022-2023) продажі рослинного молока зростали на 40-45%, оскільки споживачі надавали перевагу продуктам, які не потребують охолодження.

Державна підтримка молочної галузі у воєнний час

Уряд України впровадив низку ініціатив для підтримки молочного сектору в умовах війни:

1. Програма “єПідтримка” – Включення молочних ферм до переліку пріоритетних для отримання державних грантів на відновлення (загальний бюджет 1,8 млрд грн у 2023 році) .
2. Податкові пільги – Зниження податкового навантаження для аграрних підприємств у прифронтових зонах (скасування земельного податку для замінованих територій).
3. Програма компенсації вартості обладнання – Відшкодування до 50% вартості придбання енергоефективного обладнання для молочних ферм (загальний бюджет 500 млн грн).
4. Кредитні гарантії – Надання державних гарантій за кредитами для молочних підприємств, які проводять релокацію або відновлюють діяльність.

Прогноз розвитку молочної галузі України в умовах війни

Враховуючи військові реалії, аналітики УКАБ, FAO та Центру економічного відновлення прогнозують наступні тенденції до 2026 року:

1️⃣ Консолідація виробництва – Частка середніх та великих підприємств у виробництві молока зросте до 35-40% (повільніше, ніж прогнозувалося до війни).

2️⃣ Регіональний перерозподіл – Посилення ролі західних областей у молочному виробництві (+6-8% частки ринку).

3️⃣ Інвестиції в енергоефективність – 85-90% діючих підприємств інвестуватимуть у енергоефективні технології та автономні джерела енергії.

4️⃣ Розвиток альтернативних сегментів – Сегменти безлактозної продукції та рослинних альтернатив зростатимуть на 15-20% щорічно, випереджаючи традиційні молочні категорії.

5️⃣ Діджиталізація галузі – Прискорення впровадження автоматизації та цифрових технологій для компенсації дефіциту робочої сили.

🚀 Стратегії виживання та відновлення

Для забезпечення стійкості в умовах війни та закладення основи для майбутнього відновлення, молочним підприємствам України рекомендується:

1. Підвищення енергетичної автономності – Інвестиції в альтернативні джерела енергії та енергоефективні технології.
2. Кадрова адаптація – Перекваліфікація персоналу, залучення жінок до традиційно “чоловічих” професій, впровадження гнучких графіків роботи.
3. Диверсифікація ринків – Пошук нових експортних напрямків та розвиток продуктів з високою доданою вартістю.
4. Співпраця з міжнародними партнерами – Залучення технічної допомоги, інвестицій та технологій для модернізації виробництва.
5. Підготовка до відбудови – Розробка стратегій післявоєнного відновлення та розвитку, включаючи повернення на деокуповані території.

Висновки: стійкість та адаптація в умовах війни

Молочна галузь України демонструє неймовірну стійкість в умовах безпрецедентних викликів. Незважаючи на втрату частини виробничих потужностей, дефіцит кадрів, енергетичну кризу та логістичні проблеми, підприємства продовжують працювати, адаптуватися та шукати нові можливості для розвитку.

Ключовими факторами виживання стають:

• Гнучкість та здатність до швидкої адаптації
• Енергетична автономність
• Оптимізація виробничих процесів
• Диверсифікація продуктового портфоліо
• Інноваційні підходи до вирішення кадрових питань